Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня.
Вижати I Cм. вижимати.
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Джерме́льце, -ця, с. Ум. отъ джермело.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Збі́га́ти 1, -га́ю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
