Відсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Не будуть та кватирочки відсувати. 2) Отсрачивать, отсрочить (назначенное время, срокъ). Я йому винен був гроші, так ото просив його, — ну він і одсунув строк на далі.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Кабардинка, -ки, ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап'янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. У иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Неоковерний и неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Підлетіти Cм. підлітати.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. Єремія на диво обновив предківський замок.
