Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю!
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять.
2) Рукополагать.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. Не спільний хліб. Розмова стала спільною.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна).
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз.
