Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодійник

Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНИК"
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста. Угор.  
Переступувати, -пую, -єш, гл. = переступати.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья). Вас. 156.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде! Сим. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.