Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодійник

Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНИК"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. І. 58.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.