Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільник

Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться. 2) Лѣчиться (отъ раны).
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка. Желех.
Компанист, -та, м. Товарищъ. Хоч старий, а не цурається давніх компанистів. Св. Л. 38.
Обкувати Cм. обковувати.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.