Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільник

Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.). Шух. І. 177.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.