Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодайний

Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДАЙНИЙ"
Брук, -ку, м. = бурок. Желех.
Жа́вряти, -ряю, -єш, гл. = жевріти.
Зашолуди́віти, -вію, -єш, гл. Запаршивѣть. Стор.
Лабети, -тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в лабети. Попался въ лапы. Ном. № 3923.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.
Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ. К. Дз. 213.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.