Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудуватий

Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДУВАТИЙ"
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Му́дрощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. Хитрощі та мудрощі. Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. Не великі тут мудрощі. 3) Заповѣди. Десять Божих мудрощей. Кіев. г.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.