Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло.
Карупір, -ру, м. = канупір.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ломаку під руку, да й лиги! Та лиги!
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл.
1) Упекать, упечь, выпечь.
2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
Чечик, -ка, м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала.
