Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунтувати

Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНТУВАТИ"
Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій. Желех.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.