Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руїна

Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Бескеття, -тя, с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Кватирька Cм. кватирка.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Крижень, -жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Поосмілюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и осмілитися, но о многихъ.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.