Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руїна

Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Онакий, -а, -е. Иной. Вх. Лем. 443. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай. МВ. (О. 1862. III. 41).
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Ном. № 1162.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Хвощ, -ща, м. Раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б)зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.