Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руїна

Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Витолочити Cм. витолочувати.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються. Ном. № 1246.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз. Вх. Лем. 479.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.