Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє.
Підохотити Cм. підохочувати.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться.
Пострибати, -ба́ю, -єш, гл. Поскакать, попрыгать. Пострибала через двір.
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = реготати.
2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів.
Синик, -ка, м. = синиця.
