Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руїна

Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇНА"
Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Глей, глею, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Матери́нка, -ки, ж. 1) Раст.: а) Душица, Origanum vulgare L. ЗЮЗО. І. 130. б) Chenopodium vulgare. Шух. І. 21. в) Thymus serpyllum. Анн. 354. Лв. 102. Ой у полі нивка, на ній материнка. Чуб. V. 96. 2) мн. материнки = матірка 2. ЗЮЗО. І. 115.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Розщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. розщіпнутися, -нуся, -вешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.