Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухливий

Рухливий, -а, -е. Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУХЛИВИЙ"
Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2), мн.вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Нарегота́тися, -гочуся, -чешся, гл. Нахохотаться.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.