Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рухливий

Рухливий, -а, -е. Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУХЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУХЛИВИЙ"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Роскачати Cм. роскачувати.
Увійти Cм. увіходити.
Утруднити Cм. утрудняти.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУХЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.