Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукавичник

Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Дошма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. дошмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обгорать, обгорѣть до конца.
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Ном. № 2259. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. МВ. ІІ. 27. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку. Мет. 243.
Переклейнити Cм. переклейнювати.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. МПр. 19.
Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ. Шух. I. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКАВИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.