Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукавичник

Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Вибіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣсноваться.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки. О. 1862. V. Кухар. 33.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Поодт.. Cм. повідт..
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКАВИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.