Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є.
Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Що сьому правда, — здаюсь на людей. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой здається, моє серце, що ти мальована. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? Нащо він мені здався? Що я вам на сміх здався, чи що?.
Лівобі́цький, -а, -е. Лѣвобережный. Лівобіцька й правобіцька Україна — то все один край.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Апостоли оповідали йому, що творили.
Підіслати I Cм. підсилати.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ.
2) Членъ городскаго или сельскаго управленія.
Цурпалля, -ля, с. соб. отъ цурпалок. У воду положила мурашків жовтих з цурпаллєм.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.
