Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукавичник

Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКАВИЧНИК"
Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. І. 138.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть. Ном. № 9451.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Пшоняний, -а, -е. Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців. Алв. 45.
Тіничка, -ки, ж. сосонка-тіни́чка. Раст. Equisetum arvense. Лв. 98. Cм. падиволос.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКАВИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.