Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ.
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Козакин, -на, м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. З'являлись посеред степової рівняви.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє.
