Владичиця, -ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна.
Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака.
Мисю́рка, -ки, ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл.
1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.
2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив.
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.
