Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ружан

Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.» Гол. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Ном. № 4903. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Св. Л. 140. Набрела я й хатку таку, що наймалась. МВ. (О. 1862. III. 72). Коли це набрели цигана, — веде пару коней. Мнж. 28.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Непорядно нар. Безпорядочно.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЖАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.