Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ружан

Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.» Гол. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЖАН"
Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода. Екатер. у.
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Чуб. V. 384. Іди, доню, найди її, найди, привітайся. Шевч. 72.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЖАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.