Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

румовий

Румовий, -а́, -е́ Сухопутный, растущій на сухомъ мѣстѣ. Сіно румове. Ном. № 10181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМОВИЙ"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Гівноїд, -да, гівнорий, -рия, м. гівнорийка, -ки, ж. гівняк, -ка, гівняр, -ра, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.
Джусь! меж. Прочь!
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.