Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобелка

Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЕЛКА"
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатер. у. Слои. Д. Эварн.
Запу́куватися, -куюся, -єшся гл; Свертываться (о цвѣтахъ). Над вечір перед заходом сонця майже усі квітки запукуються, схиляють свої головки додолу. Подольск. г.
Карноушка, -ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички картушки поскакали коло грушки. Чуб.  
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Харьк. у. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться. Волч. у.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЕЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.