Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі.
Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Cм. жилавий, жилний.
Зіте́рти, -тру, -треш, гл. Стереть.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти.
Предковецький, -а, -е. Предковскій.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне!
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
