Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. Ходили голі... на кшталт циган. Викопаємо печеру кшталтом зімовника.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах.
Проласувати, -сую, -єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує.
Смітити, -чу́, -тиш, гл. Сорить.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
