Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодійня

Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЙНЯ"
Ведмедка, -ки, ж. Ведмедиха. Чужі баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Зуски нар. = дзуски.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. Котл. Ен. VI. 72. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Левиц. І. 277. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Котл. Н. П. 353. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЙНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.