Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудько

Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Борня, -ні, ж. Борьба. Левч. 6.
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Св. П. І. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
Долови́ти Cм. доловлювати.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Поскупіти, -піємо, -пієте, гл. Сдѣлаться скупымъ (о многихъ).
Правилка, -ки, ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.