Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудько

Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Загострюва́тися, -рююся, -єшся, сов. в. загостри́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Заостриваться, заостриться.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Непритаманний, -а, -е. Ненормальный въ психическомъ отношеніи, невмѣняемый. Та шо там у нього питати? Він непритаманний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду. Гол. II. 413.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.