Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудько

Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДЬКО"
Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Досини́ти, -ся. Cм. досинювати, -ся.
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Контентий, -а, -е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Надруба́ти Cм. надрубувати.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. 28.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.