Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рупати

Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Ном. № 9752. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Черном. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Г. Барв. 475. Його господарство ще не рупить. Лубен. у. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка. Г. Барв. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУПАТИ"
Вилюжка, -ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Лаба, -би, ж. 1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. Cм. ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. лабка.  
Наділи́ти Cм. наділяти.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.