Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Не діждуть вони сього, невірні душі!
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. . Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. З під лудану червону китайку виймає.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Оводень, -дня, м. = овід.
Проговіти, -вію, -єш, гл.
1) Проговѣть.
2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Угурно нар. = огурно.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії.
Цікавість, -вости, ж.
1) Любопытство.
2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости.
