Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). Ходив війною з козацтвом грошовим.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Май-май-май III, меж. О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. Крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май!
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Потривати, -ва́ю, -єш, гл. Погодить, повременить, подождать. Потривайте, я вам ще й не так зроблю. Ось потривай лиш, — я тут брод знаю.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю.
