Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійчастий

Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙЧАСТИЙ"
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Дба́чка, -ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Камужельський, -а, -е. ? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Присканець, -нця, м. Родъ аладьи изъ сладкаго тѣста.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L. ЗЮЗО. І. 110.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.