Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунка

Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНКА"
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Помолодчати, -чаю, -єш и помоло́дшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться моложе, помолодѣть. Аж помолодшав, наче на турка йде. МВ.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.