Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Жбирь, -рі, ж.
1) Наносъ въ рѣкѣ, мель.
2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами.
Лобоз, -за, м. = лобурь.
Погрюкувати, -кую, -єш, сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Скаженкуватий, -а, -е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту.
Шпиримистий, -а, -е. ? Біжить коник шпиримистий, коник вороненький.
