Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рум'янка

Рум'янка, -ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки. Чуб. V. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНКА"
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців. Мир. ХРВ. 160.
Пересудливий, -а, -е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМ'ЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.