Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. 2) Дробь ружейная. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном).
Инакший, -а, -е. Иной. Зовсім инакша сцена.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Перезимовать, провести зиму.
2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала.
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Прояснити, -ся. Cм. проясняти, -ся.
Хрестовий, -а, -е. Крестовый. хрестові́ уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой.
