Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руїнник

Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЇННИК"
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Закру́чуватися, -чуюся, -єшся, гл. Закручиваться, закрутиться, закруживаться, закружиться, завертѣться. Закрутилася круто зелена хмелина, звившись на тичину. К. Досв. 173. В Хими і в очах усе закрутилось. МВ. ІІ. 65. Мо́зок закрут́ився. Закружилась голова, одурѣлъ. Мозок всім їм закрутився, дур напав од хмелю. Мкр. Н. 36.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова. Угор.
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЇННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.