Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!»
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб.
Зле́пок, -пка, м. Мѣсто сбоку, которымъ одинъ хлѣбъ слипся, во время печенія, съ другимъ.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ.
Учесати, -шу, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів.
