Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руна

Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНА"
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією. Хата. 154.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Перерубувати, -бую, -єш, сов. в. переруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Перерубывать, перерубить.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Чуб. V. 256. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. КС. 1883. ІІ. 469. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Ном. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий. Ком. Пр. № 51.4.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.