Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рутвяний

Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТВЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТВЯНИЙ"
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Відцвітати, -таю, -єш, сов. в. відцвісти, -цвіту, -теш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Обмочити Cм. обмочувати.
Причепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Пріодѣться, принарядиться, пріубраться. Умилася, причепурилась.... хоть би до дудки на танець. Котл. Ен. І. 12.
Судничє, -чя, с. = судинє. Шух. І. 106.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТВЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.