Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Знайомісінький, -а, -е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість.
2) Быть портнымъ.
Непотреба, -би, ж. = непотріб.
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ум. слизенько, слизьке́нько.
Ув'язнути, -ну, -неш, гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. 1) = ув'язатися.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала.
Чорноокий, -а, -е. Черноглазый.
