Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Пробрехатися Cм. пробріхуватися.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Я живу з Пилипом суміж.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати.
