Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и...
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. До ощадну. До тла, окончательно.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Поладитися, -джу́ся, -дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались.
Прозоро нар. Прозрачно.
