Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать.
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр.
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі.
