Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назублюватися

Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБЛЮВАТИСЯ"
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Ли́занка, -ки, ж. Кушанье: сваренное молоко съ мукой. Шух. І. 142.
Милови́д, -да, м. Красавецъ? Г. Барв. 280.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо.
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Фін, -на, м. = фіїн. Драг. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗУБЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.