Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назублюватися

Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБЛЮВАТИСЯ"
Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. Ум. дро́тик. Драг. 79. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. Н. п.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання? Харьк. г.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Лубен. у. Так воно й забайдужилось, а думав зробити. Черк. у.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗУБЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.