Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накалапуцати

Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Навгу́л нар. Огуломъ. Угор.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. К. Грам. 100. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Чуб. V. 569. Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була. Грин. III. 470.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Посолодко нар. Сладковато.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЛАПУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.