Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накалапуцати

Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Боденьча, -ча́ти, с. Посуда, въ которой пахтаютъ масло. Вх. Лем. 393.
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Харьк. у.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый. Борз. у.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Український, -а, -е. Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 21. Шекпірови твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. куліш. Збірники українських пісень. Левиц. Пов. 153. Українська література.
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЛАПУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.