Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накалапуцати

Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЛАПУЦАТИ"
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Догоряти IІ Cм. Догаряти.
М'я́льниця, -ці, ж. Ручной приборъ для мятья кожъ. Части его: стовп — деревянный столбъ, вставленный въ колоду — постамента съ пяткой, — на которой столбъ вращается; надѣтый на столбъ круг — деревянный дискъ съ крилами — рукоятками; шпилі з рогачиками — палки съ головками, вставленными въ дыры на кругѣ для зажиманія кожи; рівчак — каналъ въ столбѣ, въ который вкладывается кожа и прижимается сверху вторымъ кругомъ. Вас. 159.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЛАПУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.