Бадуня, -ні, ж. = баденя. Ум. бадунька.
Боронитися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Позасвічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
