Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

найомець

Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙОМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙОМЕЦЬ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Весінний, -а, -е. = весняний. Гол.
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати. Волчан. у.
Отіпати, -паю, -єш, гл. Очистить отъ кострики (коноплю). Гол. Од. 35.  
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Роптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть? Н. п. 2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче. МВ. ІІ. 75.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙОМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.