Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назорітися

Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася. Чуб. V. 354.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРІТИСЯ"
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Украсити, -ся. Cм. украшати, -ся.
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОРІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.