Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назорити

Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Заві́яти Cм. завівати.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Грин. III. 36.
Незбожно нар. Безбожно.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.
Свербига, -ги, ж. Раст. Bunias orientalis L. Cм. порчак, -катран. ЗЮЗО. І. 115.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише. Ном. № 6086.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.