Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назорити

Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Навда́к, навда́ку, нар. Едва-ли, врядъ-ли. Чи батько дома? — Навдак. Полт. г.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.  
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.