Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назорити

Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОРИТИ"
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Поропити, -плю, -пиш, гл. Покропить, слегка смочить растворомъ соли (ропою). Поропив солому, то тепер худоба краще буде їсти. Н. Вол. у.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Вх. Лем. 458. Cм. горлиця.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.