Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назначати

Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Шух. І. 182. Піймуть поля, скільки їм назначиш. К. Псал. 236. Бог назначив, то й здохла ялівка. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАЧАТИ"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Вигідно нар. Удобно.
Відпалитися Cм. відпалюватися.
Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала. Подольск. г.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Профіт, -ту, м. Польза. Не мав злий дух профіту з людей. Гн. II. 226.
Розгоряти, -ряю, -єш, гл. = розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він пє да гуляє да все мене розгоряє. Чуб. V. 571.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.