Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймитчук

Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Пристановисько, -ка, с. = пристановище. Гн. І. 201.
Складовий, -а, -е. 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати. 2) Составной.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.