Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймитчук

Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Мнж. 8. Ум. попілець. Рудч. Ск. II. 109.
Риб'яний, -а́, -е́ Рыбій. Риб'яний жир. Черк. у.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.