Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймитчук

Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати. К. Досв. 145.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Примазати, -ся. Cм. примазувати, -ся.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Мнж. 192. Cм. риндач.
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.