Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймитчук

Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТЧУК"
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный. Желех. Вх. Лем. 434.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Розмаяти Cм. розмаювати.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.