Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ.
Доніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. доня́ти, дійму́, -меш, гл. = діймати. Він йому віри не донімає. Я б старість продала, — ціни не доняла, молодість купила, — ціни б доложила.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Кудою їх обминути? Кудою мені йти?
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Обвіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки.
Переволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. переволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече.
Посвітач, -ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной.
Течка, -ки, ж. Ум. отъ тека.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный.
2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв.
