Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назубити

Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗУБИТИ"
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Блискавий, -а, -е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Лавр. 145. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Гол. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Рудч. Ск. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Мет. Ув. Дни́ще.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Зозуленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ кукушки. Ум. зозуленя́тко. Птахи між своїми,.. годують тих зозуленяток. О. 1862. IX. 107.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Копаниця, -ці, ж. 1) Заступъ. 2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260. 8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.