Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже!
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна.
Почелядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть слугой, нанятымъ работникомъ.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. б) Paris quadrifolia L. в) Plantago major L. г) Scrophularia aquation L. д) Vincetoxicum officinale L. е) иногда — Convallaria majalis L., но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.
Спачка, -ки, ж. = сплячка.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.
