Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймиця

На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИЦЯ"
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та. Чуб. VII. 427.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.