Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги.
Попрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Потрудиться.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Чимбір, -бору, м. = крайка. Ум. чимборик.
