назнатися

Назна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знать многихъ. Чи то ж усіх назнаться? МВ. (О. 1862. І. 78).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.

Випадкові слова

Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).

повністю...

Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.

повністю...

Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)

повністю...