Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл.
1) Разгремѣться.
2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Розгрімались як на дурного.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив.
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Там хороше, де нас нема. Хороше вчили. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
