Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наказ

Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗ"
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.
Лежа́тися, -житься, гл. безл. Лежаться. Ой не спиться, не лежиться і сон мене не бере. Чуб. V. 36.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.