Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наказати

Наказа́ти Cм. наказувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗАТИ"
Бацькатися, -каюся, -єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Благословити, -ся. Cм. благословляти, -ся.
Вислозадий, -а, -е. О рогатомъ скотѣ: съ такой задней частью спины, которая опускается внизъ. Волч. у.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити. Котл. Ен. III. 56.
Перепустити Cм. перепускати.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).  
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.
Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.