Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наказати

Наказа́ти Cм. наказувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКАЗАТИ"
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость. Желех.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКАЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.