Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назбірати

Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату. Рудч. Ск. І. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗБІРАТИ"
Завсегда́ нар. = завсіди́. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Зі́мно 2 нар. Холодно.
Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Подібний, -а, -е. 1) Подобный, похожій. 2) Пригожій, красивый. 3) Годный.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Приплуганитися, -нюся, -нишся, гл. Медленно дотащиться. Так нагулялися, що на велику силу додому приплуганилися. О. 1862. IX. 111.
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія. Вас. 149.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.