Досклепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить арку, сводъ. «А що досклепили?» — Ні, ще й на завтра до обід осталось.
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. — кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Инжир, -ру, м. Винныя ягоды.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
