Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Cм. Чміль.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Поперегравати, граю́, -єш, гл. То-же, что и переграти, но во множествѣ.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися.
Теркатий, -а, -е. = таркатий.
Тікач, -ча, м. = втікач.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син.
