Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наздогін

Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Ном. № 5265. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці. Ном. № 1190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДОГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДОГІН"
Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. КС. VI. 457. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Г. Барв. 296. Онилка кинулась до мене опукою. Г. Барв. 211. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Греб. 381. Впала опукою. Мир. ХРВ. 18. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. Мнж. 188. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ. Остер. у.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали. Черниг. г.
Скалитися, -люся, -лишся, гл. Скалиться. Скалиться, як собака на висівки. Ном. № 12638.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗДОГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.