Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Обкутувати, -тую, -єш, сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п.
