Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назвище I

На́звище I, -ща, с. Названіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ I"
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Понаторочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите. Богодух. у.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗВИЩЕ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.