Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація.
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3.
Змочувати, -чую, -єш, сов. в. змочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Який Бог змочив, такий і висушить. Ні дощик його не змоче.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила.
Ло́мик, -ка, м. = ломак.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. . Пішла в опліт сіна (взяти).
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Прирожденна відьма не така злюща, як учена.
2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
