Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назвище I

На́звище I, -ща, с. Названіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ I"
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗВИЩЕ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.