Відморити Cм. відпорювати.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я?
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Курява посіла на семинаристів. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. 4) Cм. ii посідати.
Розбрязкатися, -каюся, -єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Тривалість, -лости, ж.
1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости.
2) Прочность.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
